Як оскаржити відмову у звільненні з військової служби: судова практика

В умовах воєнного стану в Україні питання звільнення з військової служби стає не просто юридичною процедурою, а часто предметом суперечок, конфліктів і судових розглядів. Особливо гостро стоїть проблема відмови у звільненні військовослужбовця, навіть за наявності законних підстав. Як діяти в разі відмови командування? Які права військовослужбовців захищає закон? І що показує судова практика? Відповіді нижче.

Правові підстави для звільнення з військової служби

Підстави для припинення служби чітко закріплені в Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу» та інших нормативних актах, включаючи Постанову КМУ № 992 від 30.08.2017. Основні підстави для звільнення включають:

• досягнення граничного віку перебування на службі;
• стан здоров’я, що перешкоджає подальшій службі;
• сімейні обставини, передбачені законом;
• закінчення терміну дії контракту військової служби (за винятком обмежень в умовах війни);
• позбавлення військовослужбовця військового звання за рішенням суду;
• дисциплінарна відповідальність у вигляді звільнення.

При цьому правила звільнення за станом здоров’я в умовах воєнного стану регламентовані окремими наказами Міністерства оборони та МОЗ, а також рішеннями ВЛК (військово-лікарської комісії).

Звільнення за сімейними обставинами

Сімейні обставини звільнення включають:

• наявність трьох і більше неповнолітніх дітей;
• догляд за хворими батьками;
• опіка над дітьми без іншого опікуна;
• вагітність дружини терміном більше 24 тижнів.

Такі підстави вимагають підтверджуючих документів: довідок, медичних висновків, свідоцтв про народження тощо. Відмова на цих підставах часто визнається судами неправомірною.

Медичні підстави для звільнення

Звільнення за станом здоров’я вимагає проходження ВЛК. Підставою для звільнення є визнання військовослужбовця обмежено придатним з неможливістю проходження служби у воєнний час. Результати комісії можна оскаржити, якщо військовослужбовець вважає їх необ’єктивними. Процедура оскарження — через суд або повторну комісію.

Процедура подання рапорту про звільнення

Для ініціювання процедури звільнення військовослужбовець повинен подати рапорт на ім’я командира частини із зазначенням підстав. До рапорту додаються підтверджуючі документи (довідки про стан здоров’я, свідоцтва про народження дітей, документи про сім’ю тощо). Командир розглядає рапорт і направляє його по ланцюжку командування.

Однак в умовах воєнного стану керівництво часто відмовляє в задоволенні рапортів, посилаючись на положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», при цьому не завжди обґрунтовано.

Підстави для відмови у звільненні

Найбільш часті підстави для відмови у звільненні військовослужбовця:

• непідтверджені документально обставини;
• відсутність висновку ВЛК про обмежену придатність;
• завершення контракту, але відмова у звільненні у зв’язку з особливим періодом (воєнний стан);
• негативні характеристики або дисциплінарні стягнення;
• формальне порушення процедури подання рапорту.

Важливо пам’ятати, що кожна відмова повинна бути оформлена письмово, із зазначенням причин, інакше її можна оскаржити в адміністративному суді у військових справах.

Порядок оскарження відмови у звільненні

Якщо командування відмовило у звільненні, військовослужбовець має право на оскарження рішень військового командування в судовому порядку. Для цього необхідно:

1. Отримати письмову відмову з мотивуванням.
2. Підготувати адміністративний позов із зазначенням порушення прав.
3. Подати позов до окружного адміністративного суду за місцем розташування частини або проживання військовослужбовця.

Судова практика у військових справах

Судова практика військового права в Україні демонструє, що суди в ряді випадків задовольняють позови військовослужбовців. Приклади:

• Справа № 640/15833/23: суд визнав незаконною відмову у звільненні за станом здоров’я, оскільки ВЛК підтвердила обмежену придатність.
• Справа № 380/9522/23: суд зобов’язав частину звільнити військовослужбовця за сімейними обставинами, коли на утриманні перебували діти з інвалідністю.
• Справа № 420/13456/23: визнано незаконною відмову у звільненні, незважаючи на завершення контракту, оскільки мобілізація не скасовує всіх підстав для звільнення.

Ці справи підтверджують: захист прав військовослужбовців можливий через суд за наявності доказової бази.

Процедура подання адміністративного позову

Позов подається через кабінет електронного суду або безпосередньо до канцелярії суду. У заяві слід вказати:

• суть конфлікту (відмова у звільненні);
• посилання на нормативну базу;
• перелік доказів;
• вимоги до суду (зобов’язати командування звільнити, визнати відмову незаконною тощо).

Також можна клопотати про стягнення компенсації при звільненні, якщо порушені терміни або права.

Терміни оскарження рішень

Згідно з Кодексом адміністративного судочинства України, позов подається протягом шести місяців з моменту отримання відмови. Однак у деяких випадках (наприклад, тривала служба без відповіді) можливе поновлення строку за наявності поважних причин.

Альтернативні способи вирішення спорів

Крім судового шляху, можливі й альтернативні способи вирішення спорів:

• звернення до військової прокуратури, яка зобов’язана перевіряти порушення закону в діях командування;
• скарги до Міністерства оборони або Генерального штабу;
• подання колективних заяв (при систематичних порушеннях);
• звернення до Уповноваженого з прав людини.

Ці заходи особливо ефективні, якщо є явне порушення процедури або перевищення повноважень.

Докази у військових спорах

Ключові докази:

• копія рапорту на звільнення;
• письмова відмова;
• медичні документи;
• документи, що підтверджують сімейні обставини;
• показання свідків;
• висновки ВЛК;
• копія контракту військової служби.

Роль військової прокуратури

Військова прокуратура контролює дотримання прав військовослужбовців і законності дій командування. У разі порушення прав, варто направити заяву з проханням провести перевірку. Прокурори мають право ініціювати дисциплінарні заходи, скасування рішень командування або подання до суду.

Система звільнення з військової служби в умовах воєнного стану значно ускладнена, проте навіть в таких умовах військовослужбовці зберігають право на оскарження рішень військового командування. Досвід судової практики у військових справах доводить: якщо підстави законні, а документи оформлені коректно – шанси на успіх високі.

Не варто боятися захищати свої права військовослужбовців, особливо якщо справа стосується здоров’я, сім’ї та правових гарантій. І в цьому контексті допомога юриста та звернення до адміністративного суду у військових справах часто стають єдиним способом домогтися справедливості.